З шпиталю перевалася на фронт: фельдшерка Леся Мокроусова чекає з дому солодощі та надруковані фото
У березні 2022-го Леся Мокроусова разом із сином відстояла чергу до військкомату: обоє хотіли захищати столицю.
У березні 2022-го Леся Мокроусова разом із сином відстояла чергу до військкомату: обоє хотіли захищати столицю.
Лілічка, або ж Ліля Михайлівна, з «Лелекою» вже майже три роки. А в медичному волонтерстві – ще з кінця 2013-го. Зізнається, що такий довгий шлях «прибиває» емоції, але не бажання прокидатися зранку та працювати для армії.
Альоні 23 роки, майже три з яких вона працює в «Лелеці». Прийшла як асистентка, але швидко зросла в digital-напрямку і тепер керує всіма онлайн-платформами, створює дизайн, адмініструє сайт і соцмережі. Одночасно закінчує магістратуру в Українському католицькому університеті («Управління неприбутковими організаціями»).
«Добрий день, це Наталія з Благодійного фонду Лелека-Україна, звертаюся до вас щодо вашого запиту…», – так починається майже кожен ранок Наталії Кочарової, яка приймає заявки від військових у київському офісі «Лелеки». Саме її голосом фонд говорить із тисячами бойових медиків, що звертаються по допомогу.
Що ми відчували? Якими були наші дії? З ким і про що говорили? Як і багато хто в ці дні, ми повертаємося до чи не найбільшої колективної травми українців, 24 лютого 2022 року, і відчування себе в ній.
Начальниця медичної служби Третього армійського корпусу Вікторія Ковач, позивний «Авіценна», мріяла бути акушеркою-гінекологинею.
Новина про корупційний скандал та записи НАБУ наздогнала легендарну медикиню Юлію «Кубу» Сідорову дорогою в Брюссель.
Євгену Георгієву 51 рік. Багато років він працював акушером-гінекологом та завідувачем жіночої консультації в Бердянському міському пологовому будинку.
Це інтерв’ю з Дмитром Макаровим: лікарем, який служить вже понад три роки і пройшов шлях від солдата-піхотинця до головного анестезіолога регіону.
Після завершення Другої Світової світ звик, що воювати – це професія. Людина обирає її і їде кудись в далекі землі битися за щось, цінність чогось не завжди зрозуміла тим, хто військову справу як професію не обрав.
Ми записали історії трьох матерів, чиї сини свідомо стали на захист країни та загинули молодими. Це історії про жінок, які після найболючішої втрати прийшли допомагати самі – тим, хто колись підставляв плече їхнім хлопцям або воював поруч.
До повномасштабного вторгнення Наталія Арцева викладала англійську, вела заняття з фітнесу, виховувала трьох дітей і мала невелику крамничку хенд-мейд іграшок на Etsy.