Лілічка, або ж Ліля Михайлівна, з «Лелекою» вже майже три роки. А в медичному волонтерстві – ще з кінця 2013-го. Зізнається, що такий довгий шлях «прибиває» емоції, але не бажання прокидатися зранку та працювати для армії.
Альоні 23 роки, майже три з яких вона працює в «Лелеці». Прийшла як асистентка, але швидко зросла в digital-напрямку і тепер керує всіма онлайн-платформами, створює дизайн, адмініструє сайт і соцмережі. Одночасно закінчує магістратуру в Українському католицькому університеті («Управління неприбутковими організаціями»).
«Добрий день, це Наталія з Благодійного фонду Лелека-Україна, звертаюся до вас щодо вашого запиту…», – так починається майже кожен ранок Наталії Кочарової, яка приймає заявки від військових у київському офісі «Лелеки». Саме її голосом фонд говорить із тисячами бойових медиків, що звертаються по допомогу.
Читацька спільнота «Непозбувний книгочитун» (t.me/npzbvnkngchtn) вкотре підтримала «Лелеку», організувавши збір на потреби бойових медиків.
